Семiнар " Сучасна інформацiйна дiяльнiсть: бiблiотечний аспект"

Деталі

Категорія: Новини

   Пiдвищення соцiальної i iнформацiйної ролi бiблiотек диктує новi вимоги до сучасного бiблiотекаря, який є посередником мiж користувачем i книгою чи будь-яким iншим носiєм iнформацiї. Зростання обсягiв iнформацiї вимагає її якiсної переробки, нових форм роботи. Наскiльки iнформацiйний простiр бiблiотеки вiдповiдає запитам користувачiв, настiльки успiшною є робота в цiлому. З метою надання ефективних iнформацiйних послуг користувачам бiблiотек 5 червня 2013 року на базi центральної бiблiотеки для працiвникiв бiблiотечних установ ЧМЦБС вiдбувся семiнар "Сучасна iнформацiйна дiяльнiсть: бiблiотечний аспект". Пiд час проведення семiнару обговорювались проблемнi питання щодо сучасних форм i методiв забезпечення провiдних напрямкiв iнформацiйно-бiблiографiчної дiяльностi, йшлося про необхiднiсть пошуку шляхiв їх вирiшення, колеги обмiнювались досвiдом своєї роботи.
   Пiд час круглого столу на тему: "Читання як складова iмiджу молодої людини. Iнновацiйнi форми роботи з молоддю" учасники семiнару вели дискусiю про можливостi бiблiотек щодо просування читання у молодiжне середовище та iнформацiйну культуру молодих користувачiв. 
   Не дивлячись на те, що завдяки iнновацiйним технологiям всi сфери людської дiяльностi отримали новий етап розвитку, бiблiотечнi послуги були i залишаються актуальними.

«Я щастя дітям всім бажаю»

Деталі

Категорія: Конкурс "Мій перший вірш"

   Таку назву має збірочка поетичного доробку учасників XVII – туру загальноміського поетичного конкурсу «Мій перший вірш», приуроченого до Міжнародного Дня захисту дітей, який відбувся у міській бібліотеці для дітей. Призи для переможців і книжечка видрукувана за фінансової підтримки Червоноградської міської організації «Батьківщина молода» та міського осередку політичних партій «Фронту змін».
   Члени журі у складі М. Репецького – голови літоб’єднання ім. В. Бобинського, І. Мащака – головного спеціаліста міського відділу культури та Т. Лехмана – викладача МАУП визначили переможців:
   У молодшій віковій категорії
   I - Бучек Ольга – ЧЗШ №1, 11 р.
   II – Станько Вікторія - ЧЗШ №9, 9 р.
   III - Мельницька Ангеліна - ЧЗШ №4, 9 р.
   У старшій віковій категорії
   I – Коваль Юлія – ЧЗСШ №8, 16 р.
   II – Дукач Назар – Червоноградська гімназія, 13 р.
   III – Ярмолюк Ірина – ЧЗШ№4, 13 р. 
   Окрасою свята став чудовий виступ вокального ансамблю молодших класів Червоноградської школи мистецтв «Кралечки», керівник Наталія Зіньків.

Краєзнавець Отець Василь Чернецький

Деталі

Категорія: З історії Надбужанщини

Тарас Лехман

   Розвиток наукового історичного краєзнавства Прибужжя годі уявити без праць отця Василя Чернецького. За підрахунками Івана Крип’якевича, йому належить понад сто друкованих статей про історію міст і сіл, церков, монастирів Східної Галичини, низка дописів до Польської Енциклопедії. А число місто і сіл, які описав отець Василь Чернецький, сягає 50-ти позицій. Він справді неординарна особистість! Однак, як мало ми знаємо про нього…
   Український греко-католицький священик, краєзнавець, журналіст, громадський та просвітянський діяч Василь Антонович Чернецький народився 7 січня 1837 року у селі Тарнава (тепер – територія Польщі). Його батько був парохом у селі Лімна. Рано втративши матір, Василь провів дитячі роки у свого дідуся, також священика, у селі Цеклинська Воля. До нормальних шкіл ходив у Яслі між 1844-1847 роками (разом із Сильвестром Симбратовичем, який згодом став кардиналом УГКЦ). Спогади про ті часи отець Василь Чернецький виклав у «Згадках з 1864 року».
   З 1848 до 1853 року навчався у нижчих гімназіях Ряшева (тепер – Жешов), Перемишля, Нового Санча ; у 1854 – 1858 роках продовжував здобуття освіти у вищих гімназіях Пряшева, Кошіце, Ужгорода. Блискуче володів польською, угорською, російською, німецькою мовами, латиною. Та, передусім, зважав на рідне українське слово. Ті часи описав у «Згадках зі студентського життя».
   Закінчивши богословські студії, одружився й висвятився 1862 року і до 1865 року завідував парафією у селі Туринка Жовківського повіту. Протягом 1866 – 1884 років служив на парафії у Стронятині, а з 1884 року до 1900 року був парохом у Сільці Белзькому (тепер - с. Сілець Сокальського району), а також белзьким деканом. Це була його остання парафія. Саме тут, у Сільці Сокальського повіту, 1900 року отець Василь Чернецький відійшов у Вічність. Біля церкви села й тепер зберігається його могила, дбайливо впорядкована місцевими мешканцями.

Детальніше: Краєзнавець Отець Василь Чернецький

На Україну повернутись...

Деталі

Категорія: З історії Надбужанщини

(Штрихи до біографії отця Василя Зінька – священика, журналіста, письменника, науковця)

Тарас Лехман

   Багатьох славних представників українського народу дала Прибузька земля, благословенна Сокальщина. Серед них – греко-католицький священик , отець Василь (Володимир) Зінько, Чину Святого Василія Великого. Він також був журналістом, публіцистом, редактором, письменником, науковцем. Ті, хто його знав, згадують: надзвичайно розумний і толерантний, веселий і жартівливий, а водночас – рішучий і безкомпромісний… Але, на жаль, для багатьох це ім’я залишається маловідомим.
    Майбутній священик народився 15 лютого 1922 року у м. Сокалі в сім’ї Миколи Зінька та його дружини Марії з роду Шидловських. У родині завжди панували дух любові до Бога та церкви, патріотичні настрої. Батько Володимира був воїном Української Галицької Армії, ходив за Збруч, потрапив у польський полон. Проте жодні тортури на зламали його волі.
    У 1928 – 1934 роках Володимир Зінько закінчив шість класів народної школи у Сокалі, а в 1934 – 1936 роках навчався в ювенаті (гімназії) отців-редемптористів у Львові.
   У жовтні 1936 року з батьками та молодшим братом Романом – Левом їде до Аргентини, де сім’я оселяється в провінції Чако, на півночі країни. Там заробляє на прожиття вирощуванням бавовни.
    Батьки добре усвідомлювали прагнення сина до навчання і духовного життя, тож всіляко намагалися його підтримати.
    У липні 1939 року Володимир Зінько їде до Бразилії, де навчається у Малій василіанській семінарії святого Йосафата в Прудентополі. Закінчивши семінарію, 21 січня 1941 року під час облечин Володимир Зінько приймає нове ім’я – Василь.
    Після закінчення новіціату і складання перших чернечих обітів, 4 жовтня 1942 року брат Василь Зінько разом з іншими братами чернечої обителі переїхав до Ірасеми у провінції Санта-Катарина, де у 1942 – 1946 роках пройшов схоластикат, вивчав філософію і богослів’я. Там же складає Богові урочисту монашу професію. Через рік переїжджає до Прудентополя і приймає священичі свячення з рук єпископа м. Понта Гросси – владики Антонія Мазаротто.

Детальніше: На Україну повернутись...