У Червоноградській публічній бібліотеці відбулась презентація книги Андрія Чобота «Сержант В’юн» за участю головного героя, мужнього ветерана російсько-української війни Миколи В’юка.

Автор Андрій Чобіт за освітою економіст і поліграфіст. Це його перша книга. Писати розпочав під час російсько-української війни, на що спонукала розповідь друга, який зазнав важкого поранення в одному із боїв на Луганщині. Микола- житель села Бугаївка Радивилівської територіальної громади. Під час бойового завдання військовослужбовець взяв у полон десятьох окупантів. На жаль, у бою  воїн був важко поранений, втратив обидві нижні кінцівки. «Я захотів підтримати свого друга, підняти йому настрій, адже він був у дуже важкому стані у госпіталі в Рівному – розповів пан Андрій - тоді написав перший розділ про дитинство Миколи. Йому дуже сподобалося і він попросив продовжити історію далі». За чотири місяці Андрій Чобіт написав книгу на 28 розділів. «В одних розділах можна сміятися, в інших — плакати. Я написав роман в сучасному стилі, в гумористично-сатиричному жанрі. Мій друг був у такому стані, що я не міг писати гнітючу розповідь» - зазначив автор. У книзі є історії про те, як одні чоловіки на початку війни втікають до Польщі, а інші — йдуть на війну, підіймається тема релігії та української мови. Микола В’юк поділився спогадами про бій, у якому вдалося полонити 10 російських військовиків, про важкий стан після поранення та ампутації ніг, довгий шлях реабілітації. Присутні були захоплені оптимізмом, наполегливістю та силою волі Героя. Наснаги та любові до життя йому додає сім’я - синочок Дем’ян, дружина та батьки. «Наша боротьба триває! Важливо пам‘ятати: ніколи не можна опускати рук, навіть коли здається, що місія не здійсненна», – говорить пан Микола. Історія сержанта В’юка – це приклад мужності, незламності та віри у перемогу. Подякував за висвітлення у книзі реалій російсько – української війни автору та головному герою книги секретар Шептицької міської ради Олександр Грасулов та підсумував, що книга заслуговує бути екранізованою. 

Також Андрій Чобіт представив нову книгу українського історика, політика, письменника, публіциста  Дмитра Чобота «Ключі від миру і війни. Імперське божевілля Московії». У ній йдеться про справжні причини російської агресії, показано істинну її мету – відновлення імперії та зміна всього світового порядку.  Автор висвітлює людиноненависницьку імперську ідеологію Путіна, показує фашистське нутро його кумира й ідейного натхненника – білогвардійського монархіста й платного прихвостня Гітлера й Муссоліні Івана Ільїна, висвітлює злочини агресора проти людства і людяності. Книга написана на документальній основі.

Щиро дякуємо нашим гостям за відверту, щемку та надихаючу презентацію та подаровані бібліотеці книги.

 

 

"Бабусина скриня – це роду набутки.

Бабусина скриня – це дух таємниць.

В бабусиній скрині – скарби для онуків,

Відгомін минувшини й сяйво зірниць… 

В тім сяйві далекого часу відбиток,

Що душі тривожить мотивом пісень…

І взором таємним, в сорочці зашитім,

Якою святковий стрічаємо день!

Бабусина скриня: з минулого звістка,

Про звичаї, моди й закони буття...

Бабусина скриня – коралі й намітка, 

Спідниця і хустка, й розмай вишиття… 

Минаються люди – близькі і далекі…

Зникають у вирі життєвих турбот…

А в скрині бабусиній час зупинився…

Поглянь: там, як пам'ять, вкраїнський народ!"

Ось так настроєво, наче камертон, налаштував вірш Віра Олеш на театралізовану зустріч "Про що розповість бабусина скриня...реалії нашого сьогодення", яка відбулась сьогодні, 12 січня в Червоноградській публічній бібліотеці.

Задум, сценарій, навіть поетичні рядки, від Руслани Горбай - очільниці етно - студії "Спадщина".

Коли душа прагне творчості, а неймовірні ідеї не дають спокою, все відбувається натхненно і піднесено...театралізоване дійство пройшло на одному диханні, глядачами  сприйнялось на ура! 

Було все - і сльози на очах і усмішка на устах, і лунала  українська пісня. Мабуть  так, як задумалося автором. Згадали цього дня, чим була наповнена українська скриня, а хто не знав, той дізнався...

І, як годиться, по закінченні прем'єри, добрі слова вітань та побажань. О, як потрібні зараз ось такі  зустрічі - і пізнавальні, і творчі, і трішки розважальні...

І традиційно, як зараз без донатів...було зібрано 3500 гр. на лавету для наших захисників. 

Дякуємо Ruslana Gorbaj за ініціативу, за небайдужість. Дякуємо всім, хто цього недільного дня був разом з нами.

До нових цікавих зустрічей!

 

Сьогодні гостями Червоноградської публічної бібліотеки були шеф-редактор журналу «Універсум» Олег К. Романчук та член редакційної колегії журналу, голова Львівської обласної організації СОУ, полковник Петро Костюк. Універсум — науково-публіцистичний журнал заснований у 1993 році, основні рубрики якого: політологія, футурологія, економіка, наука, культура. Ось уже три десятиліття він на варті Української державності. Пан Костюк представив номер журналу, присвячений Митрополиту Андрею Шептицькому: «Україна лише сама себе зможе змінити. Ключ до перетворення знаходиться в ній самій». Він розповів про великий внесок Андрея Шептицького у розбудову української державності, адже Митрополит був не лише духовним лідером, а й наставником і будівничим нації, чия діяльність охоплювала культурну, релігійну та громадську сфери. Олег К. Романчук представив декілька номерів журналу «Універсум» та відмітив, що війна відбилась на тематиці журналу та його читачах. Він презентував свою збірку воєнного часу «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи», яка відзначена трьома преміями.  Книга – публіцистичне відтворення шестирічної історії гібридної війни, спровокованої Московією взимку 2014-го. Це ретельний аналіз причин наших перемог і поразок, успіхів і невдач. Також гості говорили про актуальні і болючі виклики сьогодення, важливість знання історії становлення української державності та наслідки незнання, причини повномасштабного вторгнення, зросійщення українського суспільства та інституцій і не тільки.

 Дякуємо Олегу К. Романчуку та Петру Костюку за змістовне спілкування.

 Щира подяка Володимиру В’язівському та Товариству «Надбужанщина» за сприяння в організації зустрічі.