10 травня в рамках VI  Всеукраїнського форуму військових письменників в Червоноградській публічній бібліотеці та у Червоноградському військовому ліцеї Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного відбулись  зустрічі з авторами Михайлом Цимбалюком, Юрієм Костишиним («Кіт Характерник»), Тетяною Яремчук та Ольгою Криштопою. Модерувала зустрічі  директор КЗ «Червоноградська публічна бібліотека» Ірина Покотило.

Михайло Цимбалюк, поет, прозаїк, публіцист, журналіст, краєзнавець. Член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України. З перших тижнів повномасштабного вторгнення став до лав українських захисників. Є медиком артилерійського підрозділу. Попри непрості умови щодня продовжує працювати як письменник.  Автор книг поезій, прози, гумору й сатири, творів для дітей. Нагороджений багатьма преміями та відзнаками, зокрема, Грамотою Верховної Ради України за заслуги перед народом України (2018), Орден «За мужність та професіоналізм» і не тільки. За період повномасштабного вторгнення росії  вийшли з друку дві його книги. Пан Михайло поділився своїми враженнями та емоціями, які відчував, перебуваючи на передовій. Також зачитав вірші з нової збірки «Калібри любови».

Юрій Костишин (псевдо "Кіт Характерник") воює у 44 артилерійській бригаді. Поміж боями на фронті встигає фотографувати на телефон природу та своїх побратимів. Знімки публікує у Фейсбуці. Тривалий час Юрій Костишин перебував на Донеччині, зокрема у районні Бахмута. Пан Юрій розповів присутнім, що, незважаючи на щоденні обстріли ворога, у найгарячіших місцях мав заняття, яке його підбадьорювало. Він фотографував. Згодом підписники відкрили ще й письменницький талант Юрка… Оповідки його щемливі і світлі. Нещодавно виставка його творчості була представлена у Вільнюсі.

Тетяна Яремчук, письменниця, авторка книги «Прощання з фіялками»,яка перемогла на всеукраїнському конкурсі імені Олени Теліги та Олега Ольжича, також була удостоєна нагород на конкурсах ім. Леся Мартовича, Василя Стефаника. Відома і як авторка дитячих книжок. Пані Тетяна розповіла гостям про свій твір «Прощання з фіялками». Головні героїні книжки жінки-солдатки, які в 1944 і 2022 роках опинилися у вирі війни. Доки чоловіки воювали, старша пережила примусові роботи у Німеччині, а  молодша намагалася знайти захист з доньками за кордоном. Письменниця порушує такі важливі запитання: чому розпочинаються війни? Як вижити в надскладних ситуаціях? Чому існує зло і як з ним боротися? та багато інших. У її книзі можна знайти змістовні відповіді.         Ольга Криштопа – вчителька української мови та літератури з Червонограда, волонтерка, громадська діячка. Авторка двох поетичних збірок "Кольорові негативи" та "Рими за дверима" та збірки малої прози "Ключі".Займається волонтерською діяльністю від 2014 року. Зокрема від початку Великої війни організувала й вела у своєму місті мовний клуб для охочих вивчити й удосконалити українську "РозМова". Пише про тих, хто воює, і про тих, хто вчиться їх чекати. Всі були захоплені чуттєвими та проникливими віршами пані Ольги.

 Не залишив байдужими нікого з присутніх Олександр Новацький, начальник служби зв’язків з громадськістю 710 бригади Держспецтрансслужби, який на завершення зустрічі коротко розповів про свою службу та подякував авторам  за цікаве спілкування. 

  Щиро дякуємо нашим гостям за зустріч, наповнену незабутніми враженнями та емоціями. Тані Пилипець та колективу Львівської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Романа Іваничука за організацію Всеукраїнського  форуму військових письменників. 

Дякуємо Михайлові Лапцю за сприяння в організації зустрічей в рамках форуму у Червонограді.

Дякуємо за фото нашому гостю, фотографу Ігору Машталєру.

 

  Презентація книги "Лемберґ: мамцю, ну не плач» відбулась 25 квітня в Червоноградській публічній бібліотеці, розпочати яку довелось в укритті через оголошену повітряну тривогу. Її представила авторка - письменниця, фотохудожниця, журналістка Олена Чернінька. Пані Олена – мама Воїна – Героя. Свою книгу вона присвятила єдиному сину, зниклому безвісти обороняючи Бахмут. Михайло пішов добровольцем на фронт у перші дні повномасштабного вторгнення росії. Весь час був у найгарячіших точках, ризикував життям, рятував товаришів, став улюбленцем побратимів завдяки своїй мужності, отимізму, поміркованому гумору. Завжди був попереду. І постійно думками і серцем з ним були мама і молода дружина Марта. Як вдалося їм пережити важку звістку про зникнення Михайла та долати щоденну тривогу та біль, яка не залишає ні на мить?  Пані Олена розповіла, що їй допомогли книги відомого австрійського психотерапевта Віктора Франкла, який писав: «Першими ламалися ті, хто вірив, що скоро все закінчиться. Після них ті, хто не вірив в те, що це коли-небудь закінчиться. Вижили ті, хто фокусувався на своїх діях…». Вона почала шукати сенс у творчості і через творчість видаляти біль. Писала пости у Фейсбук під хештегом #ЛембергМамцюНуНеПлач. Таким чином  спілкувалась із сином у листах до нього, згадувала цікаві історії з їхнього життя, описувала свій стан. Згодом ці короткі листи переросли в оповідання. « Мені почали писати багато незнайомих людей та ділитись своїми враженнями. Я отримала колосальну підтримку – говорить пані Олена - так народилась ідея зібрати написане в книгу».  Кожна глава у "Лемберг: мамцю, ну не плач" – окреме оповідання. Це спогади про дитинство Михайлика, його зрілість, формування мужнього воїна-захисника, відчуття мами від початку війни, розповіді військових побратимів. Написана книга майстерно та вишукано, з елементами болю і гумору. У ній, за словами авторки, немає жодного вигаданого слова. Лише відкрита правда, як відкрита рана. І велика віра в життя.

  Зустріч з Оленою Чернінькою не залишила байдужим нікого. У залі панували емоції, кожен з присутніх пропустив біль матері через себе. Модерувала зустріч письменниця Ніка Нікалео.

Низький уклін та подяка пані Олені за Сина – Героя!